Ковальчук Андрій Трохимович. Біографія професора-мільйонера з кафедри національної корупції
Цією розповіддю хочу описати життя Ковальчука Андрія Трохимовича.

На превеликий жаль, я витрачу час не на опис численних подвигів колишнього командира 80-ї бригади, а нині Начальника штабу – першого заступника командувача високомобільних десантних військ ЗС України, Героя України Ковальчука Андрія Трохимовича.

Тільки ось з сина людини «зліпити» йому не вдалося, «лайно» вийшло.

Андрійко особливо не напружуючись, швидко почав звикати до всього готового, що давали йому матінка і татко.

«У дитсадку нянечка за особливим графіком, та за окрему плату соплі витирала, так доглядала за Андрюшкой з яким не хотіли товаришувати ні хлопчики, ні дівчатка» – згадувала якось Ольга Олександрівна.

«Адряшка руда какашка», – так ображали його діти, ні з ким не дружив, а сам по собі в пісочку копирсався.

У школі «протирав штани» не відрізняючись від інших ні особливим розумом, ні кмітливістю. Ну, в загальному, і юність у нього пройшла, аналогічно, як і дитинство, – “не вируючи» хлопчачої дружбою та й почуттями першої дівочої любові. Не до смаку дівчатам руді і плішиві виродки.

Завдяки батьковим зв’язкам змінив Андрій Трохимович Ковальчук школу на Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Лінь його переважала над бажанням вчитися. Але все ж, з горем навпіл, в 2001 році він закінчив інститут, нехай навіть і з більш ніж з десяткою «трояків» по ключовим дисциплінам.

За наполяганням татуся, Андрій Трофимович Ковальчук пішов пішов по стопах батька.

Чи не дивно, що кандидата юридичних наук він отримав не в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а в Національній академії державної податкової служби України.

Відповідь на поверхні. Недбайлвих в КНУ ім. Тараса Шевченка більше не беруть, а з ректором НАГНС України Петром Мельником за «бабло» легко було все вирішити.

Так, саме з тим скандальним ректором академії Петром Мельником, який продавав дипломи направо і наліво, який втік від кримінального переслідування за отримання хабара.

А далі як по маслу, в 2006 році Андрій Трохимович отримує атестат доцента. У 2009 році за рішенням спеціалізованої вченої ради Інституту законодавства України Верховного Ради, – диплом доктора наук. Так, саме там, де можна це зробити без проблем. Адже татусь Трохим Тихонович більше 6 років керував Інститутом законодавства України ВР, і чому б не скористатися йому адмінресурсом для рідненького сина. У 2011 році присвоєно вчене звання професора.

Тільки, на превеликий жаль, ніхто не може прочитати «наукові праці» Андрія Трохимовича, яких нараховується за ним понад 50. Їх або не має, або під копірку переписані у реальних талановитих вчених.

Ось так і «ліпиться з гівна» українська професура…

Ну та Бог з ним, з наукою. Давайте подивимося трудовий шлях Андрія Трохимовича Ковальчука.

Як не дивно, перше місце роботи у Андрія Трохимовича був банк «Національний кредит». Причому, зауважу, з 1998 року. Це як так виходить, він на роботу ходив в банк чи в інституті проходив денне навчання? Неузгоджується якось. Це що, прогули в інституті, маніпуляція з трудовим стажем, легалізація доходів? Непогано було б Пенсійному фонду розібратися.

Ну, а далі просто «пі … ц».

У 2003 році вступив Андрій Трохимович на «государеву» службу. А за фактом вийшло як з фрази старого, «бородатого» анекдоту про піонера Вовочку (краще б ти, мать твою, в лайно вступив, ніж в піонери).

І де ж він тільки не працював: і в Мінекології, і в Мінфіні, і у Верховній Раді, і в Кабміні, і в Держфінмоніторингу.

Тенденція ідентична, – більше одного року він ніде не затримувався, всюди гнали його з ганьбою як паршиву вівцю.

Повне нерозуміння системи державної служби, управління та планування державними ресурсами, методів досягнення результатів у держорганах, – така характеристика колективу, в якому він працював.

Ну, а про особисті якості Андрія Трохимовича звучали відгуки співробітників різного рівня приблизно такі: дурний, ледачий і бездарний, а одним словом мудак.

Через спітнілі ручки отримував клички від товаришів по службі: «вонючка-спітніла ручка», «півник», «оленка», а через манеру спілкування з гомосексуальним ухилом, і рухів тіла в післяобідній час: «Андрійко-Гейко», «гомосек Андрюха гладить собі брюхо».

Так, так, і, ще раз так. З залицянням до жінок у нього ніколи не виходило. Жінки йому не «дають» ще зі школи, – «потворний рудий ублюдок, у якого постійно смердить з рота», майже однакова у всіх його оцінка.

На тлі всіх цих довічних невдач і загального презирства, Андрій Трохимович неодноразово закривався в кабінеті і плакав немов дитина. Був одного разу навіть випадок, що під впливом алкоголю він, навіть, мало не повісився.

Неповага колективу, практично завжди, закінчувалося проханням до керівництва гнати його поганою мітлою, щоб не ганьбити всю організацію його присутністю.

І керівництво, після дзвінка Трохима Тихоновича, закривало очі на всі «провали» в роботі «мислителя», щоб не звільняти його за статтею, з формулюванням «профнепридатний», давало можливість піти, так би мовити, з миром і за власним бажанням.

Але назавжди не виходило. Він як лайно спливав знову і знову.

Останнє ж, спливання було в Держфінмоніторингу де він не на жарт начудив.

Якщо заглянути на сайт фінмона, то дізнаємося, що – це державний орган відповідальний в країні за боротьбу з відмиванням грошей отриманих злочинним шляхом. Завдяки фінмоніторингу і його координаційним діям з іншими органами, Україна в 2004 році була виключена з «чорного списку ФАТФ», а в 2008 році забезпечена позитивна оцінка місії МОНІВЕЛ.

Так ось, як повідомив мені один із співробітників фінмона, це чмо, по-іншому його не назвати, завалило всю роботу з підготовки до чергової оцінки місії МОНІВЕЛ, яка запланована на березень 2017 року.

11 жовтня 2016 р. за рішенням Уряду Ковальчук Андрій Трохимович звільнений з посади першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України.

В черговий раз боягуз і негідник Ковальчук А.Т. втік від відповідальності, залишивши після себе купу проблем, десятки невирішених завдань і невиконаних планів.

Але саме цинічне, що він не тільки кинув на призволяще колектив, він ще й поцупив гроші, виділені на підготовчі заходи щодо оціночної місії.

Державний службовець третього рангу, чи не соромно, та хіба сором у нього є? Йому в обличчя плюєш, а він каже, що це роса божа.

Тільки уявити, вкрасти гроші, виділені міжнародною організацією, і втекти з держслужби без почуттів відповідальності і неминучого покарання. Просто самогубець якийсь, чи він дійсно на ґрунті зневаги і гомосексуального розладу вирішив покінчити життя самогубством.

Але давайте перейдемо, до того чого зараз бояться практично всі чиновники вищого рангу, що в моді на сьогоднішній день для кожного журналіста, до найцікавішого – аналізу електронної декларації.

Отже, Ковальчук Андрій Трохимович 04.02.1979 р.н. за 2015 рік задекларував чотири квартири і три машиномісця загальною вартістю 2,9 млн. грн., або 0,38 млн. $.

Так, до речі, і це не все.

Після перевірки мною Держреєстру нерухомого майна Андрій Трохимович, ще й примудрився приховати житловий будинок площею 158,2 кв.м. в селі Привороття, Брусилівського району, Житомирської області.

Своїх автомобілів у Андрія Трохимовича немає (на Нісані папіка катається). Ну, тоді питання, – навіщо ж йому три паркомісця? Може в оренду здає? Так доходи від оренди не показує?

Стаття доходів Андрія Трохимовича складається з зарплати в Держфінмоніторингу і Держакадемії водного транспорту (сумарно 200 тис. грн.); отриманих відсотків від Укрексімбанку та банку «Аркада» (сумарно 116 тис. грн.)

У цих же банках він і зберігає свої заощадження: в Укрексімбанку – 1,0 тис $ . і 2,7 тис. грн, в банку «Аркада» -. 452,8 тис. грн.

Дружина, Наталя Павлівна, також зберігає в банку «Аркада» 1435,0 тис. грн.

З чого ж тут така довіра до банку «Аркада»? А виявилося все банально просто. Знову все ховається за татової спиною, адже він там Голова наглядової ради.

Хто як не він може вирішити для синочка депозит за завищеними відсотками.

Так, мало не забув про кредит (за заниженими відсоткам) оформленому на дружину, Наталю Павлівну, в банку «Аркада» для покупки чергової квартири по вулиці Гарматна в м Києві.

Невже Закон України «Про запобігання корупції», розділ V «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», статті 28-36 не працює? Або ніхто не бачить?

І борці з корупцією не розуміють, що Андрій Трохимович Ковальчук, займаючи посаду першого заступника фінмона, не виконував свої прямі обов’язки, а займався «кришуванням» діяльність банку «Аркада», в першу чергу по фіктивному кредитуванню.

Але повернемося до декларації 2015 року, яка цікавіша в порівнянні з попередніми деклараціями.

І так, ми розуміємо, що Андрій Трохимович в 2014 році у готівку перевів 4 млн. 400 тис. гривень, конвертував їх в долари США (ну так же роблять всі, починаючи з Голови НБУ Гонтаревої В.О.) i сховав під матрац майже 600 тис. $.

Але чому він їх не показав в електронній декларації? Боявсь злодіїв або відповідальності за їх кримінальне походження?

Ось такого факту приховування я не очікував. А він очевидний.

Тому, мажор-мільйонер Андрюша готуйся, «за тобою плаче» стаття 366-1 Кримінального кодексу, яка говорити: подання завідомо недостовірних відомостей у декларації на суму понад 345 тис. грн. тягне за собою відповідальність – до 2 років позбавлення волі.

Куди ж там 345 тис. грн., якщо цей ублюдок заховав 4 млн. 400 тис. грн., а це майже в «13» раз більше.

Розминай «тухес…

PS:

1. Продовження про пригоди персонажа слідують, якщо він, звичайно, зможе відкупитися. Ну, а якщо не відкупиться, – то посадять.

2. Член Спеціалізованої вченої ради К26.503.0 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступенів доктора філософії в галузі права при Інституті права і післядипломної освіти Міністерства юстиції України Ковальчук Андрій Трохимович 4 лютого 1979 року народження продовжує свої комерційні справи, але це вже інша історія…

Віктор Переводов